Спираючись на уявлення щодо фізичної природи крихкости та пластичности металу запропоновано критерій визначення критичної температури крихкости за випробувань на ударну в’язкість. Показано, що в першому наближенні критерій сталости величини локальної пластичної деформації в околі концентратора напружень може використовуватися для кориґування порогового рівня ударної в’язкости $KCV_{th}$ в залежності від величини границі плинности $\sigma_{0.2}$ металу. Одержано наближену аналітичну залежність рівня $KCV_{th}$ від величини $\sigma_{0.2}$ корпусного металу для реакторів ВВЕР-1000. Теоретично обґрунтовано, що пороговий рівень $KCV_{th}$ ударної в’язкости не є однозначною функцією величини $\sigma_{0.2}$. На рівень $KCV_{th}$ додатковий вплив має здатність металу чинити опір крихкому руйнуванню в умовах концентрації напружень. Одержано наближену залежність, яка уможливлює прогнозувати рівень $KCV_{th}$ з урахуванням міцности металу $\sigma_{0.2}$. В інтервалі значень $\sigma_{0.2}$ = 400–690 МПа ця залежність узгоджується з пороговими значеннями, яких наведено в стандарті ПНАЕ Г-7-002-86.