Вплив температури на структуру розтопів на основі алюмінію

О. С. Роїк$^{1}$, Д. С. Каніболоцький$^{2}$, В. П. Казіміров$^{1}$, А. М. Верховлюк$^{2}$, О. М. Яковенко$^{1}$, О. А. Щерецький$^{2}$, Р. А. Сергієнко$^{2}$, Є. Г. Биба$^{3}$

$^{1}$Київський національний університет імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 60, 01033 Київ, Україна
$^{2}$Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України, бульв. Академіка Вернадського, 34/1, 03142 Київ, Україна
$^{3}$Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», просп. Перемоги, 37, 03056 Київ, Україна

Отримано: 29.12.2022; остаточний варіант - 12.01.2023. Завантажити: PDF

Витоплено шість стопів системи Al-Cu-Ti-Fe наступного складу [мас.%]: 5,1-6,1% Cu, 0,05-0,32% Ti, 0,06-0,19% Fe. Ці стопи було досліджено у рідкому стані високотемпературним рентґеноструктурним методом в середовищі гелію за 700°С та 1000°С. З міряних кривих розсіяння випромінення розраховано структурні фактори та функції парного розподілу атомів. В свою чергу, з кривих парного розподілу атомів визначено кількість атомів у найближчому оточенні (координаційні числа). Оберненим методом Монте-Карло побудовано моделі розтопів, які відповідають експериментально визначеним кривим структурного фактора. За одержаними моделями розраховано парціяльні структурні фактори та функції парного розподілу для атомових пар Al-Al, Al-Cu і Al-Ti та координаційні числа для атомів різного сорту. Побудовані моделі було розбито на симплекси Делоне та визначено політетраедричні атомові кластери ікосаедричного типу. Встановлено, що в таких кластерах вміст міді у 3-4 рази вищий, аніж у гомогенному розтопі.

Ключові слова: алюмінійові стопи, розтопи, кластери, мікроструктура, рентґеноструктурна аналіза, обернений метод Монте-Карло.

URL: https://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v45/i11/1237.html

PACS: 02.70.Uu, 61.05.cp, 61.20.Ja, 61.25.Mv, 81.05.Bx


ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
  1. I. Polmear, Light Alloys — From Traditional Alloys to Nanocrystals (Amsterdam: Elsevier: 2005).
  2. D. Batalu, G. Coşmeleaţǎ, and A. Aloman, U.P.B. Sci. Bull., Ser. B, 68, No. 4: 77 (2006).
  3. O. Zobac, A. Kroupa, A. Zemanova, and K. W. Richter, Metall. Mater. Trans. A, 50, No. 8: 3805 (2019). Crossref
  4. D. S. Kanibolotsky, O. A. Bieloborodova, N. V. Kotova, and V. V. Lisnyak, J. Therm. Anal. Calorim., 70: 975 (2002). Crossref
  5. Ю. О. Есин, Н. П. Бобров, М. С. Петрушевский, П. В. Гельд, Изв. Акад. наук СССР. Металлы, № 5: 104 (1974).
  6. L. H. Xiong, X. D. Wang, Q. P. Cao, D. X. Zhang, H. L. Xie, T. Q. Xiao, and J. Z. Jiang, J. Phys. Condens. Matter, 29, No. 3: 035101 (2017). Crossref
  7. H. Maeda, T. Tanimoto, H. Terauchi, and M. Hida, phys. status solidi A, 58, No. 2: 629(1980). Crossref
  8. A. Fontaine, P. Lagarde, A. Naudon, D. Raoux, and D. Spanjaard, Philos. Mag. B, 40, No. 1: 17 (1979). Crossref
  9. D. Waasmaier and A. Kirfel, Acta Crystallogr. Sec. A, 51: 416 (1995). Crossref
  10. А. С. Лашко, Вопросы физики металлов и металловедения, 6: 66 (1955).
  11. R. L. McGreevy, J. Phys. Condens. Matter, 13, No. 46: 877 (2001). Crossref
  12. Н. Ю. Константинова, А. Р. Курочкин, А. В. Борисенко, В. В. Филиппов, П. С. Попель, Металлы, № 2: 157 (2016). Crossref
  13. Y. Plevachuk, V. Sklyarchuk, A. Yakymovych, S. Eckert, B. Willers, and K. Eigenfeld, Metall. Mater. Trans. A, 39, No. 12: 3040 (2008). Crossref
  14. Н. Н. Медведев, В. П. Волошин, Ю. И. Наберухин, ЖСХ, 30, № 2: 98 (1989). Crossref
  15. Yu. I. Naberukhin, V. P. Voloshin, and N. N. Medvedev, Mol. Phys., 73, No. 4: 917 (1991). Crossref
  16. O. S. Roik, O. V. Samsonnikov, V. P. Kazimirov, and V. E. Sokolskii, J. Mol. Liq., 145, No. 3: 129 (2009). Crossref
  17. O. S. Roik, V. P. Kazimirov, V. E. Sokolskii, and S. M. Galushko, J. Non-Cryst. Solids, 364: 34 (2013). Crossref