Сеґреґація орбітальних моментів $\textbf{L}_{\textbf{r}}$ утворює «орбітальне скло» (OG). Ковалентні взаємодії $\Gamma _{k}$ елементів групи Ґалуа (GG-$j$) ($j$ = $x$, $y$, $z$ = 1, 2, 3) виражаються через елементарні збудження $E_{q}$ всередині $j$-домени (GG-$j$). Зв’язок $E_{q}$ з фононами перенормовує частоту звуку $\omega _{k}$ (додається функціонал $\Delta\omega _{k}$ ($E_{q}$)). Межа $W$ між доменами ($j$ = $y$, $z$) завтовшки $\delta_{W}=(\Gamma /K)^{1/2}$ і з енергією $E_W=(\Gamma K)^{1/2}$ визначається константою $K$ анізотропії $j$-домени OG. Маса межі ($m_{W}\propto E_{W}$) і її стабілізація $P_{W}$ задають спектер коливань $E_{W}(W_{ij})$. Його можна використовувати як неферомагнетні сонари.