Завданням нової технології є створення спритних оптичних дифракційних наноґратниць, оптичних нанофільтрів, нанопоглиначів для сонячних елементів, просвітлювальних поверхневих покриттів і наноелектроніки шляхом ґенерації послідовних зразків наноструктур різного розміру та форми на гладких і твердих поверхнях. Наносферна літографія (НСЛ) - це економічно ефективна та проста в реалізації технологія, яка може бути використана для створення різноманітних високовпорядкованих масивних структур наночастинок. У цій роботі фізичне осадження з газової фази було використано для вирощування великих періодичних масивів наночастинок срібла і нанодротиків на візерунчастих скляних і кремнійових підкладинках. Для цього на підкладинку спочатку наносять один шар самоскладаних полістирольних наносфер, який слугує маскою, а потім осаджують срібло через маску. Віддаль між наносферами можна реґулювати, змінюючи діяметер полістирольних наносфер, що впливає на спосіб нанесення срібла у вигляді наноцяток або нанокілець. Спектри оптичного пропускання скляних масивів можуть демонструвати значну варіяцію залежно від конкретної наноструктури, яка створюється. Щодо локалізованого поверхневого плазмонного резонансу, нанокільця демонструють червоний зсув і розширення плазмонної смуги. Обговорюються можливі застосування резонансного ефекту наноструктури.