У цій роботі було досліджено, як молярність розчину впливає на фізичні характеристики покриттів MgO. Шляхом простого термічного окиснення маґнію, який був електроосаджений на алюмінійові основи, було одержано стабільні тонкі плівки MgO. Зразки були досліджені методами рентґенівської дифракції, Раманової спектроскопії та сканувальної електронної мікроскопії з використанням енергодисперсійної рентґенівської аналізи, профілометра. Змочуваність синтезованих плівок оцінювали шляхом міряння кута контакту між поверхнею плівок і краплею води, що осаджується. Оптимальне наноструктурне покриття MgO кристалізується під час ґальванічного осадження шарів маґнію 0,2 М-розчином протягом двох годин за температури у 500°C. На кристалічну орієнтацію покриття MgO впливає молярність розчину. Дані рентґеноструктурної аналізи підтверджуються результатами спектроскопії комбінаційного розсіяння світла. В одержаних спектрах було помітно нормальні коливні моди, сумісні зі структурою MgO. Результати дослідження уможливлюють припустити, що описана в цій роботі форма коливань покриття MgO залежить від зміни молярности розчину. Ця форма може бути відповідальною за найліпшу гідрофобність шару MgO$_{0.2}$, що зумовлена утримуванням повітря між нанодротами (волокнами), яке запобігає прилипанню води до плівки.