З моменту впровадження процесу ремонту пошкоджень в авіяційних конструкціях процес композитної латки продовжує демонструвати свою ефективність щодо зменшення концентрації напружень поблизу геометричних нерівностей і, таким чином, забезпечує тривалий термін служби відремонтованої конструкції. Незважаючи на переваги, які цей процес має порівняно з традиційними процесами заклепування, болтового з’єднання та зварювання, він все ще залишається прийнятним для вторинних конструкцій. Насправді, вплив температури та вологости на клей, а також наявність дефектів у адгезійному шарі залишаються основними проблемами його використання. Дійсно, під час реалізації цього процесу існує ймовірність вбудовування у адгезійний шар декількох дефектів (порожнин, тріщин, бульбашок повітря тощо) під час підготовки поверхні пошкодженої пластини, що може привести до невідповідної передачі навантаження від адгезиву до латки. Аналіза впливу наявности такого типу дефектів є важливою для оцінки різних обмежень на різних підкладинках. Наша робота є частиною цього контексту; її метою є використання методу скінченних елементів для дослідження механічної реакції алюмінійової пластини 2024-T3, яку було пошкоджено та відремонтовано за допомогою композитної латки, що піддавалася розтягуванню за наявности дефекту зчеплення квадратної форми. Дослідження враховує ефект взаємодії надрізу та тріщини в пошкодженій пластині, з одного боку, і положення дефекту зчеплення, з іншого боку. Було виділено декілька чинників, а саме, довжину тріщини, прикладене навантаження та положення дефекту. Дослідження коефіцієнта інтенсивности напружень і напружень у складальних підкладинках ілюструє їхню залежність від різних параметрів, зокрема від положення дефекту зчеплення.