Методою деформації з малою швидкістю, вольтамперометрією, масометрією, сканувальною електронною мікроскопією досліджено механізм корозійного розтріскування криці Х70 у слабокислому модельному ґрунтовому середовищі. Розроблено нові методологічні підходи щодо вивчення корозійного розтріскування в умовах тонкоплівкової корозії. Визначено діяпазони потенціялів, в яких змінюється механізм корозійного розтріскування криці X70. У розчині за потенціялів, позитивніших за −0,816 В (відносно насиченого хлоридсрібної електроди порівняння), механізм корозійного розтріскування — локальне анодне розчинення, для потенціялів, від'ємніших за −0,949 В, — водневе окрихчення, від −0,816 до −0,949 В — змішаний механізм. Для модельного ґрунтового середовища встановлено звуження діяпазону змішаного механізму до 0,100 В порівняно із 0,133 В у розчині. Крім того, відзначено зміщення нижньої та верхньої границь діяпазону змішаного механізму до від'ємніших значень — до −1,070 В і −1,170 В відповідно. Визначено, що коефіцієнти схильности до корозійного розтріскування K_S у модельному середовищі нижчі, ніж у розчині. За мінімального захисного потенціялу у −0,750 В відмінності в характері корозійного розтріскування незначні, K_S дорівнює 1,30 у розчині й 1,06 у модельному середовищі. Істотніші зміни в поведінці руйнування криці X70 за впливу тонкоплівкової корозії спостерігалися у разі наведення потенціялів у −0,950 В і −1,050 В. Встановлено, що у розчині корозійне розтріскування за цих потенціялів відбувається за водневим механізмом, що добре корелює з крихким характером руйнування зразка та значеннями K_S у 2,38 і 2,24; у модельному ґрунтовому середовищі корозійне розтріскування перебігає за механізмом анодного розчинення, що підтверджується пластичними характеристиками руйнування зразка та значеннями K_S у 1,39 і 1,18.