Loading [MathJax]/jax/output/HTML-CSS/jax.js

Структура та магнетні властивості стопу Fe2MnGa

Ю. В. Кудрявцев1, А. О. Перекос1, В. М. Єрмоленко1, J. Dubowik2, І. М. Главацький3, Л. Є. Козлова4, Ю. Б. Скирта4

1Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, бульв. Академіка Вернадського, 36, 03680, МСП, Київ-142, Україна
2Інститут молекулярної фізики ПАН, вул. Смолуховського, 17, 60-179 Познань, Польща
3Helmholtz Centre Berlin for Materials and Energy, 1 Hahn Meitner Platz, 14109 Berlin, Germany
4Інститут магнетизму НАН та МОН України, бульв. Академіка Вернадського, 36б, 03680, МСП, Київ-142, Україна

Отримано: 23.04.2014; остаточний варіант - 30.06.2014. Завантажити: PDF

Магнетні властивості стопу Fe50,1Mn22,7Ga27,2 в зв’язку з його кристалічною структурою вивчали в інтервалі температур 4—850 К методами дифракції нейтронів (ДН) та магнетометрії. Встановлено, що після відпалу за температури у 1020 К впродовж 96 годин з наступним гартуванням у крижаній воді стоп містить впорядковані фази зі структурами L12 та L21. Стоп Fe50,1Mn22,7Ga27,2 характеризується складною температурною залежністю магнетних властивостей, яка обумовлена перетвореннями (при нагріві) з феромагнетного (ФМ) у парамагнетний стан у фазі L21 і з антиферомагнетного (АФМ) стану в ФМ у фазі L12. Згідно з даними ДН, АФМ-порядок у стопі не є строго антипаралельним. Відсутність значної обмінної анізотропії у стопі зумовлено хаотичною орієнтацією магнетних моментів зерен ФМ-фази, що межують з областями АФМ-фази.

Ключові слова: метамагнетне перетворення, мартенситне перетворення, магнетні властивості, обмінна анізотропія, дифракція нейтронів.

URL: http://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v36/i07/0967.html

PACS: 61.05.fm, 64.60.Cn, 64.75.Op, 72.15.Eb, 75.25.-j, 75.30.Kz, 75.50.Bb


ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
  1. X. D. Tang, W. H. Wang, W. Zhu, E. K. Liu, G. H. Wu, F. B. Meng, H. Y. Liu, and H. Z. Luo, Appl. Phys. Lett., 97: 242513 (2010). Crossref
  2. X. D. Tang, W. H. Wang, G. H. Wu, F. B. Meng, H. Y. Liu, and H. Z. Luo, Appl. Phys. Lett., 99: 222506 (2011). Crossref
  3. T. Gasi, A. K. Nayak, M. Niklas, and C. Felser, J. Appl. Phys., 113: 17E301 (2013). Crossref
  4. C. W. Shih, X. G. Zhao, H. W. Chang, W. C. Chang, and Z. D. Zhang, J. Alloys Compd., 570: 14 (2013). Crossref
  5. W. Zhu, E. K. Liu, L. Feng, X. D. Tang, J. L. Chen, G. H. Wu, H. Y. Liu, F. B. Meng, and H. Z. Luo, Appl. Phys. Lett., 95: 222512 (2009). Crossref
  6. T. Omori, K. Watanabe, R. Y. Umetsu, R. Kinuma, and K. Ishida, Appl. Phys. Lett., 95: 082508 (2009). Crossref
  7. T. Omori, K. Watanabe, X. Xu, R.Y. Umetsu, R. Kainuma, and K. Ishida, Scr. Mater., 64: 669 (2011). Crossref
  8. C. A. Jenkins, A. Scholl, R. Kainuma, H. J. Elmers, and T. Omori, Appl. Phys. Lett., 100: 032401 (2012). Crossref
  9. V. V. Khovaylo, T. Omori, K. Endo, X. Xu, R. Kainuma, A. P. Kazakov, V. N. Prudnikov, E. A. Gan’shina, A. I. Novikov, Yu. O. Mikhailovsky, D. E. Mettus, and A. B. Granovsky, Phys. Rev. B, 87: 174410 (2013). Crossref
  10. Y. V. Kudryavtsev, N. V. Uvarov, V. N. Iermolenko, I. N. Glavatskyy, and J. Dubowik, Acta Mater., 60: 4780 (2012). Crossref