Досліджено циліндричні зразки з легковісною анізотропією, перпендикулярною до осі циліндру. Показано, що в таких зразках можна створювати і спостерігати неоднорідні довгохвильові магнетні конфіґурації гармонічного типу. Було розвинуто лінійну теорію, яка зводить систему рівнянь Ландау—Ліфшиця та Максвеллових, що описують магнетний стан системи, до одного загального рівняння для магнетостатичного потенціялу. В ході розв’язання крайової задачі для магнетостатичного потенціялу визначено діяпазон магнетних полів і власних параметрів системи, за яких ймовірним є утворення неоднорідної періодичної конфіґурації. Визначено залежність періоду хвилі намагнетованости від амплітуди магнетного поля, константи анізотропії та діяметра циліндру. Запропонована теорія дає якісне пояснення експерименту, коли при застосуванні Біттерової методи порошкових фіґур можливе спостереження квазиперіодичних розподілів магнетостатичних полів, що утворені при прикладанні зовнішнього магнетного поля порядку 1 кЕ вздовж осі сталевого циліндру, тоді як без прикладання зовнішнього магнетного поля магнетостатичні поля відсутні. Наведено приклад практичного застосування довгохвильових магнетних структур для керування морфологією поверхні при хемічному щавленні феромагнетних металів у розчинах кислот. При цьому квазиперіодична структура поверхні кородованого феромагнетного циліндра відповідає періоду його довгомасштабної магнетної структури.