Відносні інтенсивності $\gamma = I(K_{\alpha}L^1)/I(K_{\alpha_{1,2}})$, $\eta = I(K_{\alpha}L^2)/I(K_{\alpha}L^1)$ та $\chi = I(K_{\alpha}L^3)/I(K_{\alpha}L^1)$ груп рентґенівських емісійних ліній $K_{\alpha_{1,2}}$, $K_{\alpha}L^1$, $K_{\alpha}L^2$ та $K_{\alpha}L^3$ алюмінію експериментально досліджено при електронному бомбуванні у діяпазоні прискорювальних напруг $U =$ 4,5–100 кВ. Запропоновано модель рентґенівської $K_{\alpha}$-емісії, яка враховує основні канали розпаду кратно йонізованих $KL^n_{2,3}$-станів. Встановлено, що ймовірності створення станів $KL_{2,3}$-конфіґурації ($P_1$), $KL^2_{2,3}$-конфіґурації ($P_2$) та $KL^3_{2,3}$-конфіґурації ($P_3$) монотонно зменшуються в області енергій бомбівних електронів $E$ > 20 кеВ. Зменшення величин $P_1$, $P_2$ та $P_3$, яке спостерігається експериментально, може бути зумовленим зменшенням середньої енергії, що передається атому при електрон-атомному зіткненні. Ймовірності $P_2$ та $P_3$ значно перевищують (від 1,6 до 2,5 разів) відповідні значення, визначені у наближенні миттєвого незалежного вильоту двох і трьох $2p$-електронів, що свідчить про істотну роль $2p–2p$-електронних кореляцій у процесах $KL^n_{2,3}$-йонізації. Показано, що відношення $P_{21} = P_{2}/P_{1}$ та $P_{31} = P_{3}/P_{1}$ зберігаються практично сталими в усьому діяпазоні прискорювальних напруг і є параметрами, що характеризують величину $2p–2p$-електронних кореляцій.