Морфологічна стійкість міжфазних границь являє собою серйозну проблему, як з математичної, так і з фізичної точки зору. У матеріалах, підданих дії градієнтів термодинамічних потенціалів, тобто градієнтів хімічних потенціалів, електричних потенціалів, температури або тиску, виникають процеси переносу мобільних компонентів. На додаток до цього можуть виникати зміни морфології поверхонь і міжфазних границь. У цій роботі дається повний формально строгий розгляд зв’язаної морфологічної стійкості множинних міжфазних границь для оксидів під дією градієнта потенціалу кисню. У частині I цієї статті з використанням оригінального нового методу була досліджена морфологічна стійкість дифузійно взаємодіючих границь одного оксидного шару. Точні результати, отримані цим методом, порівнювалися з результатами, отриманими у квазістаціонарному наближенні; це наближення виявилося досить точним. У цьому повідомленні ми вивчаємо систему, що складається із двох межуючих оксидних шарів, тобто морфологічну стійкість трьох дифузійно взаємодіючих границь.