Фізико-математичне моделювання процесу формування градієнтних метастабільних модифікацій навуглецьованих шарів конструкційних сталей

О. П. Чейлях$^{1}$, Н. Є. Мак-Мак$^{1}$, Я. О. Чейлях$^{1}$, М. А. Рябікіна$^{1}$, К. Шимізу$^{2}$

$^{1}$Державний вищий навчальний заклад «Приазовський державний технічний університет», вул. Університетська, 7, 87555 Маріуполь, Україна
$^{2}$Muroran Institute of Technology, 27 Mizumoto-cho, 050-8585, Muroran, Hokkaido, Japan

Отримано: 24.07.2020; остаточний варіант - 05.03.2021. Завантажити: PDF

Розроблено алгоритм причинно-наслідкових зв’язків фізико-хімічних і структурних факторів з формуванням навуглецьованих метастабільних шарів та властивостей конструкційних сталей в процесі їх еволюції. Побудовано фізико-математична модель диференційовано-градієнтного розподілу Карбону та легуючих елементів по глибині навуглецьованого шару при цементації сталей 25ХГТ і 50Г за рахунок впливу на мартенситну точку $M_{\textrm{п}}$, що демонструє кількісний розподіл фазово-структурного складу та в особливості метастабільного залишкового аустеніту ($A_{\textrm{зал}}$). Від цього розподілу залежить ступінь метастабільності $A_{\textrm{зал}}$ та кінетика його деформаційного мартенситного $\gamma_{\textrm{зал}} \rightarrow \alpha^{'}$-перетворення в процесі зношування (ДМПЗ), що позитивно впливає на показники зносостійкості та експлуатаційну довговічність сталей. Теоретично та експериментально встановлено розподіл положення точки $M_{\textrm{п}}$, кількості $A_{\textrm{зал}}$ та градієнтну зміну мікроструктури по глибині цементованого шару сталі 50Г після гартування від різних температур (від 800 до 1000°С). Одержано квадратичні поліноміальні рівняння регресії залежності точки $M_{\textrm{п}}$, вмісту Карбону та кількості $A_{\textrm{зал}}$ від глибини цементованого шару, які підтверджено експериментально. Встановлено закономірність розподілу зносостійкості по глибині навуглецьованого шару сталі 25ХГТ після плазмового гартування за 1200–1300°С, яка є достатньо високою ($\epsilon_T$ = 6,2–5,3) до глибини $\sim$ 0,4 мм, коли кількість $A_{\textrm{зал}}$ складає 67–48%, та зменшується до $\epsilon_T$ = 1,0–1,1 на глибині 1,3–1,4 мм (коли $A_{\textrm{зал}}$ відсутній). Розроблений алгоритм і побудована фізико-математична модель процесів насичення Карбоном шарів конструкційних сталей при цементації з регулюванням градієнтного розподілу фазово-структурних модифікацій по їх товщині дозволяють ефективно використовувати метастабільні стани $A_{\textrm{зал}}$, що реалізують $\gamma_{\textrm{зал}} \rightarrow \alpha^{'}$-ДМПЗ, за рахунок вибору технологій термічної обробки для підвищення експлуатаційного ресурсу металовиробів.

Ключові слова: цементація, гартування, фізико-математична модель, метастабільність аустеніту, зносостійкість.

URL: https://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v43/i05/0629.html

PACS: 61.50.Ks, 61.66.Dk, 64.10.+h, 64.75.-g, 68.35.Dv, 68.35.Rh


ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
  1. Y. Shen, S. Moghadam, F. Sadeghi, K. Paulson, and R. Trice, Int. J. Fatigue, 75: 135 (2015). Crossref
  2. A. Walvekar and F. Sadeghi, Int. J. Fatigue, 95: 264 (2017). Crossref
  3. М. А. Смирнов, В. М. Счастливцев, Л. Г. Журавлев, Основы термической обработки стали (Москва: Наука и технологии: 2002).
  4. А. Л. Геллер, В. Н. Юрко, Известия высших учебных заведений. Черная металлургия, № 6: 66 (1991).
  5. Л. С. Малинов, В. Л. Малинов, Экономнолегированные сплавы с мартенситными превращениями и упрочняющие технологии (Харьков: ННЦ «ХФТИ»: 2007).
  6. A. Emamian, Materials Sciences and Applications, 3, No. 8: 519 (2012). Crossref
  7. М. Н. Брыков, В. Г. Ефременко, А. В. Ефременко, Износостойкость сталей и чугунов при абразивном изнашивании (Херсон: Гринь: 2014).
  8. O. P. Cheiliakh., N. E. Karavaieva, M. A. Ryabikina, and J. Mikula, Innovative, Cost Effective and Eco-Friendly Fibre-Based Materials for Construction Industry (Krakow: Politechnika Krakowska im. Tadeusza Kostuuszki: 2015), p. 131.
  9. O. P. Cheiliakh, Y. A. Cheiliakh, N. E. Karavaieva et al., Treatamientos Termicos (Heat Treatment of Metals), No. 143: 35 (part 1); No. 144: 25 (part 2) (2014).
  10. В. А. Малиновская, Распределение азота и углерода, фазовая структура градиентных слоев и механические свойства стали 20Х2Н4А после нитроцементации (Дисс. ... канд. техн. наук) (Томск: 2006).
  11. Б. Д. Лыгденов, Фазовые превращения в сталях с градиентными структурами, полученными химико-термической и химико-термоциклической обработкой (Автореферат дисс. ... канд. техн. наук) (Новокузнецк: 2004).
  12. Н. Є. Мак-Мак, Створення метастабільних станів та зміцнення конструкційних сталей способами термічної та хіміко-термічної обробки (Автореферат дис. ... канд. техн. наук) (Маріуполь: 2019).
  13. O. P. Cheiliakh and I. V. Kolodyazhna, 1st Mediterranean Conference on Heat Treatment and Surface Engineering (Dec. 1–3, 2009) (Sharm El-Sheikh: 2009).
  14. А. П. Чейлях, Экономнолегированные метастабильные сплавы и упрочняющие технологии (Мариуполь: ПГТУ: 2009).
  15. B. Bhushan, Introduction to Tribology (New York: John Whiley and Sons: 2001).
  16. Л. И. Рослякова, И. Н. Росляков, Упрочняющие технологии и покрытия, № 4: 32 (2014).
  17. W. D. Callister, Materials Science and Engineering: an Introduction (Wiley: 2007).
  18. С. Е. Крылова, Оптимизация состава и режимов термической обработки среднелегированной стали для условий сложного износа (Дисс. ... канд. техн. наук) (Орск: 2009).
  19. А. П. Чейлях, М. А. Рябикина, Н. Е. Караваева, Міжнародна науково-технічна конференція «Університетська наука-2014» (Маріуполь: ДВНЗ «ПДТУ»: 2014), т. І, с. 241.
  20. Ю. И. Густов, Триботехника строительных машин и оборудования (Москва: Московский государственный строительный университет: 2011).
  21. А. А. Анохин, Восточно-Европейский журнал передовых технологий, № 5: 10 (2003).
  22. К. В. Жигунов, Машиностроитель, № 1: 26 (2004).
  23. С. В. Щетинин, В. И. Щетинина, Ю. В. Сергиенко, В. И. Федун, А. В. Будыка, А. Г. Белик, Захист металургійних машин від поломок, вип. 8: 179 (2005).
  24. В. М. Счастливцев, М. А. Филиппов, Металловедение и термическая обработка металлов, № 1: 6 (2005).
  25. Р. А. Куликовский, Проблемы трибологии, № 4: 49 (2012).
  26. В. Д. Садовский, Е. А. Фокина, Остаточный аустенит в закаленной стали (Москва: Наука: 1986).
  27. Ю. М. Домбровский, М. С. Степанов, Вестник машиностроения, № 8: 79 (2015).
  28. Dorien De Knijf, Roumen Petrov, Cecilia Föjer, and Leo A. I. Kestens, Materials Science and Engineering A, 615: 107 (2014). Crossref
  29. А. П. Чейлях, Н. Е. Караваева, 10-ая научно-практическая конференция «Кадры для региона — современная металлургия нового тысячелетия» (Липецк: ЛГТУ: 2013), часть II, с. 64.
  30. O. P. Cheiliakha and N. E. Karavaieva, Science and Education a New Dimension: Natural and Technical Science, Iss. 8: 35 (2015).
  31. В. С. Попов, Н. Н. Брыков, М. И. Андрущенко, Трение и износ, 12, № 1: 163 (1991).
  32. Y. A. Cheylyakh, O. P. Cheiliakh, N. E. Mak-Mak, and Sh. Kazumichi, Вестник Магнитогорского государственного технического университета им. Г. И. Носова, 14, № 2: 76 (2016). Crossref
  33. O. P. Cheiliakh, Y. A. Cheiliakh, and N. E. Mak-Mak, International Scientific and Methodological Conference ‘University science-2016’ (Mariupol: Pryazovskyi State Technical University: 2016), p. 90.