Проаналізовано магнетну структуру, нерівноважний і рівноважний стани та магнетні неоднорідності аустеніту в інварних Fe–Ni-стопах з метою обґрунтування можливости наявности концентраційних неоднорідностей з дезорієнтованою магнетною структурою, які можуть бути центрами магнетного $\gamma$$\leftrightarrow$$\alpha$-переходу першого роду. Узагальнено результати розглянутих експериментальних і теоретичних досліджень цієї системи. Показано, що самі по собі магнетна структура та нерівноважний стан аустеніту не можуть привести до появи концентраційних (магнетних) неоднорідностей в інварних стопах. Припускається, що наявні концентраційні неоднорідності мають флюктуаційне походження. Запропоновано модель, який пояснює основні інварні властивості стопів Fe–Ni наявністю ориґінальної магнетної структури аустеніту та його неоднорідним і нерівноважним станом відносно $\alpha$-фази. Вона передбачає, що концентраційні неоднорідності з дезорієнтованою магнетною структурою в аустеніті інварних стопів Fe–Ni у широкому температурному інтервалі, — від точки Кюрі до мартенситної точки, — можуть відігравати роль стиснутих пружніх елементів усередині феромагнетної $\gamma$-фази. Фактично вони являють собою докритичні зародки $\alpha$-мартенситу магнетного фазового переходу першого роду. Аномально великі зміни об’єму інварних стопів Fe–Ni відбуваються внаслідок спільної дії термодинамічного стимулу в $\gamma$-фазі, об’єм якої «підштовхують» до зростання численні ділянки неоднорідностей (докритичні зародки $\alpha$-фази), і зміни її намагнетованости в сильному магнетному полі та/або через охолодження внаслідок упорядкування атомових магнетних моментів.