Корозійну поведінку технічно чистого титану та стопу Ti–6Al–4V, одержаних пресуванням порошків за кімнатної температури та наступним вакуумним спіканням, досліджено у середовищах хлоридної HCl та сульфатної кислот H$_2$SO$_4$ широкого концентраційного діапазону (до 80%). Зміною технологічних параметрів порошкового процесу (розміри порошків, умови їх компактування та спікання) одержано низку структурних станів спечених матеріялів, що відрізняються залишковою поруватістю в межах 1–5% та розмірами зерна. Показано, що залишкова поруватість спечених титанових матеріялів є ключовим мікроструктурним фактором, який визначає їх корозійну тривкість. Збільшення об’ємної частки пор та їхніх розмірів веде до збільшення швидкості корозії, тоді як зниження об’ємної частки пор до 1–2% з мінімізацією їхніх розмірів значно підвищує корозійну тривкість, що забезпечує досягнення характеристик, достатніх для практичного використання таких матеріялів в агресивних умовах хімічного виробництва.