Вплив мікроструктури на корозійну тривкість у кислотних середовищах титанових стопів, одержаних за порошковою технологією

Д. Г. Саввакін$^{1}$, О. О. Стасюк$^{1}$, І. М. Погрелюк$^{2}$, Х. С. Шляхетка$^{2}$, О. В. Овчинников$^{3}$, С. М. Ткаченко$^{3}$, О. О. Осипенко$^{4}$

$^{1}$Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, бульв. Академіка Вернадського, 36, 03142 Київ, Україна
$^{2}$Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, вул. Наукова, 5, 79060 Львів, Україна
$^{3}$Національний університет «Запорізька політехніка», вул. Жуковського, 64, 69063 Запоріжжя, Україна
$^{4}$ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», вул. Теплична, 18, 69600 Запоріжжя, Україна

Отримано: 22.06.2020. Завантажити: PDF

Корозійну поведінку технічно чистого титану та стопу Ti–6Al–4V, одержаних пресуванням порошків за кімнатної температури та наступним вакуумним спіканням, досліджено у середовищах хлоридної HCl та сульфатної кислот H$_2$SO$_4$ широкого концентраційного діапазону (до 80%). Зміною технологічних параметрів порошкового процесу (розміри порошків, умови їх компактування та спікання) одержано низку структурних станів спечених матеріялів, що відрізняються залишковою поруватістю в межах 1–5% та розмірами зерна. Показано, що залишкова поруватість спечених титанових матеріялів є ключовим мікроструктурним фактором, який визначає їх корозійну тривкість. Збільшення об’ємної частки пор та їхніх розмірів веде до збільшення швидкості корозії, тоді як зниження об’ємної частки пор до 1–2% з мінімізацією їхніх розмірів значно підвищує корозійну тривкість, що забезпечує досягнення характеристик, достатніх для практичного використання таких матеріялів в агресивних умовах хімічного виробництва.

Ключові слова: титанові стопи, порошки, пори, мікроструктура, кислотне середовище, корозійна тривкість.

URL: http://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v42/i10/1347.html

PACS: 61.72.Qq, 81.20.Ev, 81.65.Kn, 82.45.Bb


ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
  1. G. Lütjering and J. C. Williams, Titanium (2 edition) (Berlin, Heidelberg: Springer-Verlag: 2007). Crossref
  2. D. Prando, A. Brenna, M. V. Diamanti, S. Beretta, F. Bolzoni, M. Ormellese, and M. P. Pedeferri, J. Appl. Biomater. Funct. Mater., 15, Iss. 4: e291 (2018). Crossref
  3. M. Niinomi, M. Nakai, and J. Hieda, Acta Biomater., 8: 3888 (2012). Crossref
  4. Z. Z. Fang, J. D. Paramore, P. Sun, K. S. Ravi Chandran, Ying Zhang, Yang Xia, Fei Cao, Mark Koopman, and Michael Free, International Material Rev., 63, Iss. 7: 407 (2018). Crossref
  5. Titanium Powder Metallurgy. Science, Technology and Applications (Eds. Ma Qian and Francis H. Froes) (Elsevier: 2015). Crossref
  6. F. H. Froes and D. Eylon, Inter. Mater. Rev., 35, No. 3: 162 (1990). Crossref
  7. О. М. Ивасишин, Д. Г. Саввакин, Н. М. Гуменяк, Металлофиз. новейшие технол., 33, № 7: 899 (2011).
  8. O. M. Ivasishin, D. G. Savvakin, M. M. Gumenyak, and A. B. Bondarchuk, Key Engineering Materials, 520: 121 (2012). Crossref
  9. І. М. Pohrelyuk, O. V. Ovchynnykov, А. А. Skrebtsov, Kh. S. Shvachko, R. V. Proskurnyak, and S. М. Lavrys’, Mater. Sci., 52, Iss. 2: 246 (2016). Crossref
  10. O. M. Ivasishin, D. Eylon, V. I. Bondarchuk, and D. G. Savvakin, Defect Diffusion Forum, 277: 177 (2008). Crossref
  11. Структура и коррозия металлов и сплавов. Атлас (Ред. Е. А. Ульянина) (Москва: Металлургия: 1989).